11 І 1903, Вітковіце (сьогодні Чехія) – 6 X 1944, концтабір Аушвіц-Біркенау

Поетеса, яка писала німецькою та чеською мовами, авторка віршів, пісень, оповідань та радіопередач для дітей. Медсестра, яка доглядала за дітьми в гетто у Терезіні (Терезієнштадт), де вона не припиняла творчу діяльність.

Народилася 11 січня 1903 р. у Вітковіце біля Острави, її справжнє ім’я – Ільзе Герлінґер. Ще в ранньому віці почала писати оповідання для дітей, які швидко здобули популярність. У 1930 р. вийшла заміж за Віллі Вебера та переїхала до Праги, де писала для дитячих журналів та працювала для Чеського радіо. Метою її творчості було поєднання елементів тих культур, які були близькі її серцю – єврейської, чеської та німецької.

Під час нацистської окупації у 1939 р. їй вдалося вислати старшого сина, Гануша, разом з дитячим транспортом (Кіндертранспорт) до Англії та згодом до Швеції, де ним мала опікуватися її подруга. У лютому 1942 р. Ільзе, Віллі та їхнього молодшого сина Томмі вислали до гетто у Терезіні (Терезієнштадт), де Ільзе працювала медсестрою на нічній зміні у дитячій лікарні. Протягом перебування у гетто вона написала багато віршів німецькою, також ми знаємо музику, яку вона написала до двох з них.

У жовтні 1944 р. її чоловіка депортували до концтабору Аушвіц-Біркенау. Ільзе, не бажаючи роз’єднати сім’ю, разом з Томмі добровільно погодилась на приєднання до чоловіка. Після прибуття до табору її та дитину вислали до газової камери. Віллі Вебер вижив у таборі та помер через 30 років. Гануш Вебер пережив війну та потім проживав у Швеції. Він помер у вересні 2021 р. Творчість Ільзе була забута на багато років. Її значення оцінила Бенте Каган, яка – за повної підтримки Гануша – зайнялася художньою обробкою оповідань та поезії Ільзе.