30 VII 1898, Відень — 9 X 1944, концтабір Аушвіц-Біркенау
Біографія
Художниця, архітекторка та дизайнерка інтер’єрів, пов’язана з групою Баухауз. У гетто у Терезіні (Терезієнштадт) вона організувала уроки малювання для дітей, які були своєрідною терапією для них.
Народилася у 1898 р. у Відні, в сім’ї бідних євреїв. Її батько працював помічником власника магазину; мати, Кароліна, померла у 1902 р., її відсутність сильно вплинула на пізніше життя Фредеріки. Після завершення навчання у напрямку фотографії та здобуття першого досвіду в ляльковому театрі вона вступила до віденської Школи художнього ремесла (згодом – Вища школа прикладного мистецтва), де вона відвідувала уроки рисунку у Франца Чіжека. Вчилася також у Йоганнеса Іттена, художника та викладача пов’язаного з Баухаузом. У 1936 р. вийшла заміж за Павела Брандейса, кваліфікованого столяра.
У 1942 р. її разом з чоловіком вислали до гетто у Терезіні (Терезієнштадт), де допомогла організувати таємні освітні заняття для дітей, а також вела уроки та лекції на тему мистецтва. Вона вважала мистецтво способом висловити складні почуття, та особливо сприймала його як допомогу у розумінні почуттів дітей. Її підхід до праці з дітьми після війни мав вплив на розвиток арт-терапії, тобто терапії через мистецтво.
У вересні 1944 р. чоловіка Фредеріки вислали до Аушвіц. Фредеріка відразу зголосилася до наступного складу транспорту, щоб приєднатися до Павела. Чоловік пережив війну, а Фредеріка загинула у 1944 р.
Portrét neznámé dívky
JMP, Inv. No. 180.017
Zátiší s vajíčkem, houbami a cibulí
JMP, Inv. No. 176.253
Žena v červeném (Marie s pletením)
JMP, Inv. No. 176.184
Sen
JMP, Inv. No. 176.188
Власник графічних матеріалів – Єврейський музей у Празі.
Художниця, архітекторка та дизайнерка інтер’єрів, пов’язана з групою Баухауз. У гетто у Терезіні (Терезієнштадт) вона організувала уроки малювання для дітей, які були своєрідною терапією для них.
Народилася у 1898 р. у Відні, в сім’ї бідних євреїв. Її батько працював помічником власника магазину; мати, Кароліна, померла у 1902 р., її відсутність сильно вплинула на пізніше життя Фредеріки. Після завершення навчання у напрямку фотографії та здобуття першого досвіду в ляльковому театрі вона вступила до віденської Школи художнього ремесла (згодом – Вища школа прикладного мистецтва), де вона відвідувала уроки рисунку у Франца Чіжека. Вчилася також у Йоганнеса Іттена, художника та викладача пов’язаного з Баухаузом. У 1936 р. вийшла заміж за Павела Брандейса, кваліфікованого столяра.
У 1942 р. її разом з чоловіком вислали до гетто у Терезіні (Терезієнштадт), де допомогла організувати таємні освітні заняття для дітей, а також вела уроки та лекції на тему мистецтва. Вона вважала мистецтво способом висловити складні почуття, та особливо сприймала його як допомогу у розумінні почуттів дітей. Її підхід до праці з дітьми після війни мав вплив на розвиток арт-терапії, тобто терапії через мистецтво.
У вересні 1944 р. чоловіка Фредеріки вислали до Аушвіц. Фредеріка відразу зголосилася до наступного складу транспорту, щоб приєднатися до Павела. Чоловік пережив війну, а Фредеріка загинула у 1944 р.