Мойсей Лейбовський

17 III 1876, Новогрудок (сьогодні Білорусь) – 1942 або 1943, гетто у Вільнюсі 

Художник, відомий автор портретів, які виставлялися зокрема у Вільнюсі, Білостоку, Мінську, Гроднi. Його картини представляють також міські краєвиди, провулки та подвір’я, де жили убогі мешканці. 

Народився 17 березня 1876 р. у Новогрудку в Білорусі. Вивчав живопис у Вільнюсі у російського художника та засновника Вільнюської художньої школи, Івана Трутнєва. Також вивчав живопис у Парижі. Перебував там в роках 1899-1900 та у 1904 р. В міжвоєнний період жив у Вільнюсі, де працював вчителем рисунку. Після утворення в 1925 р. Вільнюської єврейської асоціації художників-пластиків, став її головою. У своїй діяльності займався зокрема організацією матеріальної допомоги для художників. 

Був відомим автором портретів. У художній творчості використовував не лише олійні фарби, але й пастелі. Серед тем його робіт з’являються, між іншим, живописні краєвиди міст, а також сцени з життя їхніх мешканців. Одним з головних мотивів його робіт були бідні євреї. Він був вчителем Рафаеля Хволеса, єврейського художника та графіка, учасника вільнюської літературно-художньої групи Юнґ Вільне. Твори Лейбовського виставлялися зокрема у Вільнюсі, Білостоку, Мінську та Гродні. 

У 1940 р. жив у Гродні, у 1941 р. був змушений переїхати до гетто у Вільнюсі. На жаль, не знаємо достеменно, коли та як загинув. Відомо лише, що це сталося у вільнюському гетто в 1942 р. або 1943 р. Фотографії із зображенням Лейбовського не збереглися. Єдиний портрет артиста, про який знаємо – це карикатура авторства художника Леонарда Торвірта.