4 V 1877, Краків — 4 VI 1942, гетто у Кракові

Назад

PL  |  DE  |  ENG  | NOUKR

Біографія

Поет та автор пісень написаних мовою їдиш у Польщі довоєнних та воєнних часів. Протягом всього життя був пов’язаний з єврейським кварталом Кракова – Казімєжом.

Народився у Кракові 4 травня 1877 р, його справжнє ім’я – Маркус Бертіґ. Здобув початкову освіту як у хедері, тобто єврейській елементарній школі, так і у загальній школі. Згодом влаштувався на практику у столяра і там вивчив цей фах. Він активно працював заради покращення долі робітників, його творчість проявляла соціалістичну заангажованість. У роки Першої світової війни був санітаром у військовій лікарні в Кракові, після війни працював у майстерні з вироблення меблів та шпалерів у свого брата Леона. Також пробував себе у ролі актора.

Згодом почав використовувати псевдонім Мордехай Ґебіртіґ, як „новонароджений” (нім. Geburt означає „народження”). Його перший вірш „Дер Ґенеральштрайк” („Генеральний страйк”) надрукували у 1905 р. у тижневику „Socjaldemokrat” (“Соціал-демократ”). У 1920 р. була видана збірка його віршів „Фолькстімлех” (”На народну ноту”), а у 1936 р. були видані зібрані твори під назвою „Майне лідер” („Мої пісні„). Його твори написані мовою їдиш співали на сценах єврейських театрів у різних частинах світу. Мордехай – автор пісні „Унзер штетль брент” („Наше місто горить”), яка розповідає про погром у селі Пшитик, який відбувся 9 березня 1936 р. Цей твір згодом став гімном Єврейської бойової організації, який співали у краківському гетто та інших концтаборах. Після війни цей твір став символом для Вцілілих з Голокосту.

Під час окупації перебував у Лаґєвнiки під Краковом та згодом у краківському гетто. Загинув 4 червня 1942 р. від пострілу гестапівця по дорозі на місце зібрання транспорту до табору смерті. Пісні Мордехая, які документували довоєнне єврейське життя, стали безцінним свідоцтвом про втрачений світ.

Поет та автор пісень написаних мовою їдиш у Польщі довоєнних та воєнних часів. Протягом всього життя був пов’язаний з єврейським кварталом Кракова – Казімєжом.

Народився у Кракові 4 травня 1877 р, його справжнє ім’я – Маркус Бертіґ. Здобув початкову освіту як у хедері, тобто єврейській елементарній школі, так і у загальній школі. Згодом влаштувався на практику у столяра і там вивчив цей фах. Він активно працював заради покращення долі робітників, його творчість проявляла соціалістичну заангажованість. У роки Першої світової війни був санітаром у військовій лікарні в Кракові, після війни працював у майстерні з вироблення меблів та шпалерів у свого брата Леона. Також пробував себе у ролі актора.

Згодом почав використовувати псевдонім Мордехай Ґебіртіґ, як „новонароджений” (нім. Geburt означає „народження”). Його перший вірш „Дер Ґенеральштрайк” („Генеральний страйк”) надрукували у 1905 р. у тижневику „Socjaldemokrat” (“Соціал-демократ”). У 1920 р. була видана збірка його віршів „Фолькстімлех” (”На народну ноту”), а у 1936 р. були видані зібрані твори під назвою „Майне лідер” („Мої пісні„). Його твори написані мовою їдиш співали на сценах єврейських театрів у різних частинах світу. Мордехай – автор пісні „Унзер штетль брент” („Наше місто горить”), яка розповідає про погром у селі Пшитик, який відбувся 9 березня 1936 р. Цей твір згодом став гімном Єврейської бойової організації, який співали у краківському гетто та інших концтаборах. Після війни цей твір став символом для Вцілілих з Голокосту.

Під час окупації перебував у Лаґєвнiки під Краковом та згодом у краківському гетто. Загинув 4 червня 1942 р. від пострілу гестапівця по дорозі на місце зібрання транспорту до табору смерті. Пісні Мордехая, які документували довоєнне єврейське життя, стали безцінним свідоцтвом про втрачений світ.

Палає! („Undser shtetl brent”)
З польської переклала Наталія Бельченко

Спів: Бенте Каган
Акордеон: Даріуш Сьвіноґа

Запис концерту в ратуші м. Стокгольм, 1995 р.

Горе! Браття, лихо безкрає!
Подивіться! Наше містечко палає!
В хмарі диму лютий вітер
хоче рвати все і бити,
він роздмухує пожежу
– все ущент згорить!

Поки погляд свій ховаєш
в остаточну мить,
поки руки опускаєш
– все ущент згорить!

Горе! Містечко гине!
Увесь світ залишив нас в лиху годину…
Разом з нами наше місто
зникне в чорнім попелиську,
наче після битви буде
згарище пусте!

Поки погляд свій ховаєш
в остаточну мить,
поки руки опускаєш
все ущент згорить!

Горе! Браття, лихо безкрає!
Допомога до нас не встигає!
В місті полум’я несите.
Пробі! Поспішай гасити!
Світ побачить, що загасить
тільки власна кров!

Любі браття, геть задуму,
ще вогонь не згас!
Всі мерщій за відра нумо!
Рятуватись час!


Дитинство („Kinderyorn”)

Слова і музика: Мордехай Ґебіртіґ
Спів та гітара: Бенте Каган

Запис з платівки Бенте Каган „Farewell Cracow. Yiddish songs by Mordechai Gebirtig”, 1992.

Пропаща жінка
З польської переклала Наталія Бельченко

Б’є годинник другу ночі,
щось тиняюсь я дарма.
Неможливо заробити,
ні копієчки нема.

Повз чоловіки проходять,
ще й мене на глум взяли,
що пуття немає з шльондри,
кров’ю харкає коли.

Я товар поганий, мовиш – 
дурню, йди сюди і взнай,
що кипить в гарячці тіло
і вуста палають вкрай.

Сутенер мій хай розкаже,
що у вуличнім моїм
серці туга за коханням,
а іще ненависть в нім.

Йдіть до мене, хоч без грошей,
йдіть сюди в недобрий час.
Увіп’юся в ваші шиї,
кров отруйну впорсну в вас.

Десь твоя сердешна мати
все сумує без доньки.
Потекли б криваві сльози,
Як побачила б таки.

Skip to content