10 XI 1920, Відень — 1 XII 1942, концтабір Аушвіц-Біркенау

Назад

PL  |  DE  |  ENG  |  UKR

Біографія

Авторка написаних німецькою мовою листів та щоденників, в яких описувала воєнний досвід з Австрії та Норвегії. Її записки відкрили у 90-их рр. та видали у 2007 р.

Народилася 10 листопада 1920 р. у Відні в асимільованій єврейській сім’ї. Її батько обіймав високу посаду в австрійській службі пошти та телеграфу. Завдяки його зв’язкам у 1939 р. вдалося знайти прихисток для Рут у Норвегії, де вона досить швидко вивчила норвезьку мову. Саме там вона познайомилася з Ґунвор Гофмо, майбутньою поетесою, та між ними зав’язалась дружба. Була однією з моделей норвезького скульптора Ґустава Віґеланда. Юдіт, сестрі Рут, вдалося втекти до Англії. Сестри підтримували зв’язок попри відстань i складну ситуацію та регулярно листувалися.

26 листопада 1942 р. Рут арештувала норвезька поліція і цього ж дня її забрали на вантажний корабель SS Donau. Після прибуття 1 грудня 1942 р. до концтабору Аушвіц-Біркенау її відразу вислали до газової камери.

Ґунвор зберегла кореспонденцію з Рут, а також щоденники, які її подруга вела у Відні та Осло з 1933 р. до 1942 р. Норвезька поетеса ще за життя старалася видати записки Рут, проте безуспішно. Їх вдалося опублікувати щойно після смерті Ґунвор. Тексти видали у 2007 р. під редакцією норвезького поета Яна Еріка Вольда разом з листами, які Рут писала до Юдіт. Записки Рут розповідають про дедалі гірші умови життя єврейської громади, а також фіксують роздуми про відчуття ізоляції, відчуження та про проблему ідентичності. Зрештою, це пронизливе свідчення про історію молодої жінки, яка сумує за сім’єю. Читачі та критики оцінили записки Рут як документ високої художньої цінності. У 2020 р. постать Рут була вшанована у різних містах Норвегії.

До кольору („An eine Farbe”)
З польської переклала Наталія Бельченко

Це розповідь про колір.
Це розповідь про колір?

Потече кров єврея, коли його вдариш.
Від удару він схилиться вбік,
Відведе чимскоріш перелякані очі.
Витре крові червоний потік.

Піде далі не озираючись.
Піде далі не озираючись.

Він стікатиме кров’ю, якщо його зраниш
в боротьбі за вітчизну
в боротьбі за свободу
в боротьбі за справедливість.

Це лиш цівка червона
що збігає від серця
від серця або з чола,
і показує, де ти вдарив.
Ніхто не питає про мертвого.
А сам він мовчить,
тож можеш почуватися в безпеці.

Стече кров’ю і той, хто віднайде свій спокій,
вкоротивши собі віку.

Змучені, сірі чоловіки та жінки падають
з лавок у скверах,
Коли червоно капає з пробитих зап’ястків.
Хто тебе звинуватить в цій смерті?

Це була розповідь про колір.

Авторка написаних німецькою мовою листів та щоденників, в яких описувала воєнний досвід з Австрії та Норвегії. Її записки відкрили у 90-их рр. та видали у 2007 р.

Народилася 10 листопада 1920 р. у Відні в асимільованій єврейській сім’ї. Її батько обіймав високу посаду в австрійській службі пошти та телеграфу. Завдяки його зв’язкам у 1939 р. вдалося знайти прихисток для Рут у Норвегії, де вона досить швидко вивчила норвезьку мову. Саме там вона познайомилася з Ґунвор Гофмо, майбутньою поетесою, та між ними зав’язалась дружба. Була однією з моделей норвезького скульптора Ґустава Віґеланда. Юдіт, сестрі Рут, вдалося втекти до Англії. Сестри підтримували зв’язок попри відстань i складну ситуацію та регулярно листувалися.

26 листопада 1942 р. Рут арештувала норвезька поліція і цього ж дня її забрали на вантажний корабель SS Donau. Після прибуття 1 грудня 1942 р. до концтабору Аушвіц-Біркенау її відразу вислали до газової камери.

Ґунвор зберегла кореспонденцію з Рут, а також щоденники, які її подруга вела у Відні та Осло з 1933 р. до 1942 р. Норвезька поетеса ще за життя старалася видати записки Рут, проте безуспішно. Їх вдалося опублікувати щойно після смерті Ґунвор. Тексти видали у 2007 р. під редакцією норвезького поета Яна Еріка Вольда разом з листами, які Рут писала до Юдіт. Записки Рут розповідають про дедалі гірші умови життя єврейської громади, а також фіксують роздуми про відчуття ізоляції, відчуження та про проблему ідентичності. Зрештою, це пронизливе свідчення про історію молодої жінки, яка сумує за сім’єю. Читачі та критики оцінили записки Рут як документ високої художньої цінності. У 2020 р. постать Рут була вшанована у різних містах Норвегії.

10 XI 1920, Відень — 1 XII 1942, концтабір Аушвіц-Біркенау

Назад

PL  |  DE  |  ENG  |  UKR